Леся Украинка, цитаты

«Як дитиною, бувало »
.
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
.
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, –
.
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
.
2.02.1897
Читать → нравится 11
Горит мое сердце - горячая искра
Печали зажглись, опалили меня,
Так что ж я не плачу, так что же слезами
Залить не спешу ее злого огня?

Душа моя плачет в тоске неизбывной,
Но слезы не льются потоком живым,
До глаз не доходят горючие слезы,
Печаль осушает их зноем своим.

Хотела бы выйти я в чистое поле,
К земле припадая, прижаться бы к ней
И так зарыдать, чтоб услышали звезды,
Чтоб мир ужаснулся печали моей.
Читать → нравится 2
"Чтоб не плакать, я смеялась..." /Леся Украинка/
Читать → нравится 2
Я бачила, як ти хиливсь додолу,
Пригнічений своїм важким хрестом,
ти говорив: "я втомлений...так...справді.
Я дуже втомлений..боротися?Навіщо?
я одинокий..і...нема вже сили".
Ти говорив так просто і спокійно,
щось в голосі тремтіло, мов сльоза,
як завжди...Я стояла біля тебе,
не зважилась ані за руку взяти,
ані схилитись до твого чола,
ані тебе підвести...Я дивилась,
як ти хилився під своїм хрестом.
Читать → нравится
"Нi! я жива! Я буду вiчно жити!
Я в серцi маю те, що не вмира.""Лісова пісня"
Читать → нравится
Леся УкраїнкаФантазiя! Ти сило чарiвна,
Що збудувала свiт в порожньому просторi,
Вложила почуття в байдужий промнь зорi,
Що будиш мертвих з вiчного iх сна,
Життя даеш холоднiй хвилi в морi!
Де ти, фантазiе, там радощi й весна.
Тебе вiтаючи, фантазiе ясна,
Пiдводимо чоло, похилене в горi.
Фантазiе, богине легкокрила,
Ти свiт злотистих мрiй для нас одкрила
I землю з ним веселкою з’днала.
Ти свiтове з’днала iз таемним...
Якби тебе людська душа не знала,
Було б життя, як темна нiч, сумним.( перша збірка "На крилах пісень 1885")
Читать → нравится
СОNТRА SРЕМ SРЕRО!



Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!

2 травня 1890 р.
Читать → нравится
Леся Украинка
Contra spem spero!

(перевод с украинского: Энни.Аня и моя мама)

Прочьте мысли, вы тучи осенние!
Ведь теперь весна злАтая
Или так, в грусти, без рвения,
Проведу молодые года?

Нет! сквозь слезы хочу я смеяться,
Среди горя песнь напевать,
Без надежды, все ж не теряться
Жить хочу! Вон, думы, опять!

На убогом, сухом перелазе
Буду яркие сеять цветы,
Буду сеять цветы среди грязи,
Буду лить на них слезы беды.

И от слез тех горячих растает
Та кора, что холодна, крепка ,
Может цвет возбуяет- настанет
И моя молодая весна.

Я на гору крутую, великую
Буду камень большой подымать.
Неся вес, не буду поникшею,
Буду песню души воспевать.

В долгу, темную ночку невидную
Не смокну я глаза ни на миг
Я искать буду звездочку дивную
Что укажет на путь от мест сих

Да! Сквозь слезы хочу я смеяться,
Среди горя песнь напевать!
Без надежды, все ж не теряться
Буду жить! Вон, думы, опять!
Читать → нравится
комментарии Disqus