Записки українського самашедшого (Ліна Костенко) книга, цитаты

Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.
Читать → нравится 2
Несвідомі власної несвідомості.
Читать → нравится
Добре людям, які проходять повз факти. А я проходжу крізь них.
Читать → нравится
Час неосяжний, коли він категорія ВІЧНОСТІ.
Читать → нравится
Зманеврували у слові, зманеврують і в ділі.
Читать → нравится
Діапазон гіршого у нас безмірний, так що межі терпіння практично нема. Поняття ж кращого співвіднесене з гіршим, отже, завжди є люфт для надії.
Читать → нравится
І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.
Читать → нравится
Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, — інформація була нашою здобиччю. Тепер ми — здобич інформації.
Читать → нравится
Я надійна одиниця електорату, по таких, як я, ще не одна мавпа видереться на верхні гілки влади.
Читать → нравится
Імпульси нашої пристрасті не в пекучих кодах еротики, не в топографії ерогенних зон, а в нерозгаданих таємницях психіки.
Читать → нравится
комментарии Disqus